Доступ до лікаря та підтримка медичних команд: НСЗУ долучилася до міжнародної конференції з питань сільської медицини

Зберегти доступ до лікаря, підтримати медичні команди та визначити, як має розвиватися сільська медицина з огляду на наслідки війни й демографічні зміни. Ці виклики  обговорювали на Міжнародній конференції з питань сільської медицини в умовах війни «Практичні підходи до надання послуг, громадського здоров’я та підтримки медичних працівників», яка відбулася  за організації International Rescue Committee (Міжнародний комітет порятунку) і підтримки  МОЗ, НСЗУ та Академії НСЗУ. 

У конференції взяли участь представники державних інституцій, органів місцевого самоврядування, міжнародних і професійних організацій, закладів охорони здоров’я, медичних університетів, а також лікарі, медичні сестри та соціальні працівники.

У центрі розмови — досвід громад і рішення, що враховують регіональні відмінності: потреби жителів, віддаленість населених пунктів та кадрові можливості.

Голова НСЗУ Наталія Гусак представила аналіз сільської медицини в межах Програми медичних гарантій за 2024–2026 роки, звернувши увагу на те, як війна та демографічні зміни впливають на потреби населення й умови надання медичної допомоги. 

«На жаль, Україна має дуже болючий досвід, який на прикладі кожної нашої області може показати будь-якій із європейських країн, як війна впливає на населення і надання медичної допомоги. НСЗУ має великий масив даних, який дозволяє бачити ці зміни на рівні конкретної громади. Спираючись на цей досвід і аналітику, ми аналізуємо можливі фінансові інструменти підтримки сільської медицини», — зазначила Наталія Гусак.

Дані НСЗУ показують, наскільки відрізняється організація первинної медичної допомоги в містах і селах. На села припадає 18,5% усіх активних декларацій, водночас там розташовано 45% місць надання послуг ПМД. На одне таке місце в селі припадає в середньому 1 627 декларацій, тоді як у місті — 6 135, тобто у 3,8 раза більше. 

Водночас кількість активних декларацій у селах зменшується швидше, ніж у містах. Від початку 2024 року до 1 вересня 2026 року їх кількість у селах скоротилася на 7,8%, у селищах — на 8,1%, тоді як у містах — на 5,7%. Станом на 1 вересня 2026 року в селах було 5,56 млн активних декларацій. 

Різниться ситуація і між областями. Наприклад, на Закарпатті 50,5% активних декларацій припадає саме на села. А найбільше скорочення кількості декларацій у селах упродовж 2024–2026 років зафіксовано в Донецькій, Херсонській, Луганській, Чернігівській, Запорізькій та Харківській областях. 

Це також означає, що в сільській місцевості лікарю складніше сформувати практику з рекомендованою кількістю декларацій. 

Водночас є результати, які свідчать про розширення доступу до лікування. Від початку 2024 року до вересня 2026 року кількість місць відпуску за лікарських засобів за програмою «Доступні ліки» в селах зросла на 80% — з 998 до 1 796. Проте доступність аптечної мережі все ще відрізняється.

«Ми разом із партнерами продовжуємо картографування медичної мережі, тому що ситуація в кожній громаді, у кожній області має свої особливості. Країни Європи, які шукали фінансові інструменти для підтримки доступу до допомоги, перед цим аналізували багато даних. Нам також важливо на цій основі підібрати рішення, які підтримають доступ пацієнта до лікаря та фінансово захистять самого лікаря», — наголосила Наталія Гусак.

Голова НСЗУ пояснила, що наразі перехідним фінансовим механізмом підтримки є сільський коефіцієнт.  До послуг, що надаються в селах із чисельністю населення менше 5 тисяч жителів, застосовується коефіцієнт 1,1. У серпні доплата за цим коефіцієнтом становила 37,46 млн грн та охоплювала 787 надавачів ПМД. 

Подальші фінансові інструменти мають працювати разом із кадровими та інфраструктурними рішеннями та враховувати реальну ситуацію в конкретних громадах.

У сесіях конференції розглядали фінансування сільської медицини, відповідальність громад, мобільні послуги та розширення компетенцій медичних працівників. Програма також охоплювала громадське здоров’я на сільських територіях, міжнародний досвід роботи з громадами та догляд удома.

Окрему увагу приділили ролі медичних сестер, акушерок і соціальних працівників, психологічній підтримці медиків та умовам, які допомагають залучати й утримувати фахівців у сільській місцевості.