У Дніпрі відбувся регіональний форум «Реабілітаційна допомога в межах Програми медичних гарантій — 2026»

Участь у роботі форуму взяли заступниця Голови НСЗУ Наталія Ненюченко, радниця Голови НСЗУ Ірина Кондратова та начальник аналітичного управління НСЗУ Василь Півень.

Це вже другий форум з питань розвитку реабілітації в Україні, який провели  цього року. Традиційно він об’єднав управлінців і команди закладів охорони здоров’я. Цього разу —  з Дніпропетровської, Харківської, Запорізької, Донецької та Луганської областей — тих, хто безпосередньо відповідає за організацію реабілітаційної допомоги в цих регіонах.

Учасники проаналізували основні показники реабілітаційної допомоги за ПМГ — доступність послуг для пацієнтів, мережу законтрактованих закладів та обсяги фінансування.

За даними НСЗУ, кількість пацієнтів, які отримують реабілітаційну допомогу в межах Програми медичних гарантій, послідовно зростає: зі 109 тисяч у 2023 році до понад 127 тисяч у 2024 році і понад 165 тисяч у 2025 році — це загальнонаціональна динаміка за пакетом стаціонарної реабілітації. 

«Ми бачимо не лише зростання кількості пацієнтів, а й зміну інтенсивності реабілітації. Якщо у 2023 році в середньому на одного пацієнта припадало 1,1 курсу, то у 2025 році — вже 1,3. Водночас максимальна кількість курсів зросла з 7 до 9. Це означає, що пацієнти отримують більш тривалу і системну допомогу, а сама реабілітація стає повноцінною частиною лікування, а не окремим епізодом», — зазначив Василь Півень.

Дані моніторингів НСЗУ стали основою для обговорення: вони показують як прогрес у впровадженні реабілітаційної допомоги, так і питання, що потребують посилення — зокрема, взаємодію команд та організацію внутрішніх процесів у закладах. Водночас у 2025 році 91,5% випадків відповідали умовам Програми медичних гарантій, що свідчить про загальну стабілізацію якості надання послуг.

Окремо зосередилися на маршрутах пацієнтів після гострого мозкового інсульту, гострого інфаркту міокарда та ампутацій — саме в цих випадках безперервність допомоги та своєчасний початок реабілітації мають критичне значення. Зокрема, понад 66% пацієнтів розпочинають реабілітацію після стаціонарного лікування в межах перших трьох місяців.

Аналіз також чітко показує і зони для посилення: частина закладів не виправляє виявлені помилки в електронній системі охорони здоров’я, що впливає на якість даних і подальшу оплату послуг.

Йшлося і про організацію роботи реабілітаційних команд — як щоденну скоординовану роботу фахівців, від якої залежить результат відновлення пацієнта.

«Автоматичний моніторинг уже сьогодні дозволяє не просто бачити помилки, а й оцінювати їхній вплив на систему в цілому. За три роки понад 850 млн грн вартості послуг були виключені з оплати через невідповідності, і це про ефективне використання коштів Програми медичних гарантій. Водночас ми бачимо, що 50,5% закладів із виявленими помилками взагалі не виправляли жодного електронного медичного запису. Це означає, що потенціал для підвищення якості даних і, відповідно, якості управління — ще дуже значний», — наголосив  Василь Півень.

Такі формати заходів є корисними не лише для керівників медичних закладів, а й для їхніх власників, які надають реабілітаційні послуги, оскільки дають можливість працювати з даними НСЗУ, порівнювати показники, краще розуміти практики колег і аналізувати типові помилки в організації допомоги.

Захід організовано проєктом @Rehab4U, який впроваджує @Momentum Wheels for Humanity Ukraine.