Аналіз доступності КТ: м.Київ

Між комп'ютерним томографом і пацієнтом — телефон, запис, черга та відповідальність закладу. Саме на цьому маршруті в медзакладах Києва сьогодні виникають головні бар’єри.

У 12 комунальних закладах міста в ЕСОЗ зареєстровано 16 доступних КТ. Водночас контрольний обдзвін виявив проблеми у 7 із 11 перевірених надавачів.

До Київської міської клінічної лікарні №12 не вдалося дотелефонуватися  після чотирьох спроб, до Свято-Михайлівської лікарні — після десяти. У КДЦ Дніпровського району телефоном не записали: рекомендували пацієнту звернутися особисто або скористатися сайтом чи медичною інформаційною системою. У Київському міському онкологічному центрі КТ повідомили, що проводять КТ лише після консультації лікаря центру, а строк очікування становить чотири–п’ять місяців.

У Київській міській лікарні швидкої медичної допомоги за е-Направленням пропонували чекати 14 днів, за оплату — пройти обстеження раніше. У Київській міській клінічній лікарні №7 вільних слотів немає до січня 2027 року, у Київській міській клінічній лікарні №8 очікування становить місяць або довше. Листків очікування в обох закладах немає.

У той же час аналіз даних ЕСОЗ показав, що наявні потужності використовуються нерівномірно. У першому кварталі 2026 року 12 комунальних закладів виконали 8 365 КТ. П’ять найбільших надавачів забезпечили 68% усіх досліджень: Київська міська клінічна лікарня №12 — 1 920, Київська міська клінічна лікарня №7 — 1 189, Київська міська клінічна лікарня №8 — 928, Київська міська лікарня швидкої медичної допомоги — 880 та Київська міська клінічна лікарня №6 — 730.

Водночас загальна кількість досліджень ще не показує, наскільки інтенсивно працює кожен апарат. Серед багатопрофільних лікарень середнє навантаження на один КТ у Київській міській клінічній лікарні №12 становило понад 21 дослідження на день, у Київській міській лікарні швидкої медичної допомоги — майже 10, у Київській міській клінічній лікарні №7 — близько семи. У Київських міських клінічних лікарнях №5 та №6 на одному апараті виконували в середньому чотири–п’ять досліджень на день, у Київській міській клінічній лікарні №8 — трохи більше трьох.

Навіть серед закладів зі схожим профілем різниця залишається суттєвою. Це потребує адресного аналізу: скільки годин працює обладнання, чи достатньо фахівців, як розподіляються амбулаторні та стаціонарні обстеження, скільки слотів відкрито для пацієнтів за е-Направленням. Завдання не в тому, щоб усі апарати показували однакову кількість КТ. Важливо зрозуміти, чи відповідає їхнє фактичне навантаження потребі пацієнтів і чи використовує заклад усі можливості для проведення безоплатних обстежень.

Ці результати НСЗУ представила під час зустрічі з керівниками закладів та Департаментом охорони здоров’я КМДА. Аналіз об’єднав дані ЕСОЗ, інформацію від надавачів,скарги пацієнтів і результати контрольних дзвінків.

Упродовж двох місяців заклади отримували роз’яснення та мали час перевірити канали запису, актуалізувати контакти й організувати листи очікування. Після зустрічі кожен надавач отримав конкретні зауваження, які має усунути протягом тижня. Далі — повторний контрольний обдзвін і рішення відповідно до умов договору.

Зустріч із закладами Києва завершила всеукраїнську серію комунікаційних заходів НСЗУ щодо доступності КТ.  Протягом двох тижнів проведено 25 регіональних онлайн-діалогів, зустрічі з професійною медичною спільнотою та пацієнтськими організаціями.  

Доступність КТ-діагностики  – це системна спільна робота  Міністерства охорони здоров’я України та НСЗУ. Держава забезпечила заклади дороговартісним діагностичним обладнанням і суттєво підвищила  оплату КТ за Програмою медичних гарантій. Тому  це обладнання має «працювати»  не у звітах, а для людини — щоб вона могла дотелефонуватися, записатися, знати реальний строк очікування і безоплатно пройти обстеження за е-Направленням.