Якісна реабілітація у ПМГ. Полтавська обласна клінічна лікарня імені М. В. Скліфосовського

Полтавська обласна клінічна лікарня імені М. В. Скліфосовського уклала договір з Національною службою здоров'я України на надання послуг медичної реабілітації у стаціонарі та амбулаторних умовах на початку 2023 року. Минулого року НСЗУ сплатила закладу за двома пакетами реабілітації понад 26 млн грн.

“2 січня 2023-го ми відкрили відділення стаціонарної реабілітації на 30 ліжок, і одразу у нас було багато пацієнтів. Торік реабілітацію у стаціонарі пройшли майже 800 пацієнтів, в амбулаторії – близько тисячі осіб. Наші пацієнти – й військові, і цивільні, є внутрішньо переміщені особи, є пацієнти з інших регіонів після інсультів, після дорожньо-транспортних пригод, після операцій на хребті. Через повномасштабну війну зросла потреба у реабілітації. По-перше, люди отримують вибухові, вогнепальні поранення, по-друге, ми живемо у стресовій ситуації, вона впливає на загальний стан пацієнтів, збільшилася кількість інсультів, і вони, на жаль, дуже помолодшали. У нас були пацієнти з інсультами віком 25-40 років, і, на жаль, навіть в такому віці це були тяжкі інсульти”, – розповідає завідувачка Центру реабілітаційної медицини Полтавської ОКЛ ім. Скліфосовського Ірина Пчелінцева.

За її словами, реабілітація сьогодні набула великого сенсу, а її результат завжди залежить від командної роботи медичного персоналу і залученості пацієнта. Фахівці Полтавської ОКЛ пояснюють своїм пацієнтам, яку мету ставлять під час курсу реабілітації, чого хочуть досягти на певному етапі.

“Ми не завжди можемо встановити мету, наприклад, якщо пацієнт не ходить внаслідок важкої травми, що він одразу піде. На першому циклі реабілітації це може бути мета пересісти на візок, навчитися самостійно себе обслуговувати.  Потрібно розуміння, що без великої роботи й великого бажання самого пацієнта, а часто і його рідних, ми не зможемо добитись того результату, якого очікуємо. У нас в реабілітаційному відділенні працюють дуже кваліфіковані фахівці: це і лікарі фізичної реабілітаційної медицини, і фізичні терапевти, ерготерапевти, психіатри, психологи, логопеди, за необхідністю залучаємо ортезиста-протезиста. Але завжди важливо, щоб пацієнт сам включався в  роботу”, – зазначає завідувачка Центру реабілітаційної медицини.

Після досягнення першої мети лікарі у співпраці з пацієнтом рухаються далі – визначають подальші дії, це може бути амбулаторна реабілітація або домашня.

“Для нас дуже важлива залученість пацієнта в процес реабілітації. У нас є найсучасніша апаратура, чудові реабілітаційні комплекси, але вони не зроблять вправи за людину. Апаратура допомагає відновитися, але треба докладати зусилля, інколи – через неприємні, больові відчуття. У нас є знеболення, ми все це забезпечуємо, все контролюємо. Ми ніколи не примушуємо переступати через якісь речі, які не може зробити пацієнт”, – каже Ірина Юріївна.

Персонал полтавської лікарні готувався надавати послуги з реабілітації за Програмою медичних гарантій, але і сьогодні фахівці весь час продовжують навчання, обмінюються досвідом з колегами з інших областей.

“Головне в нашій роботі – бачити, що пацієнт, якого привезли на каталці, який не міг самостійно рухатись, через декілька тижнів йде від нас з ходунками або паличкою. У нас був хлопець, 27 років, після тяжкого вибухового поранення та 4 місяців полону. Він поступив до нас дуже виснажений, в такому стані, що не хотів розмовляти, їсти, він лежав укритий з головою, не міг рухати руками, насилу вставав з ліжка. У ньому біло майже 30 осколків, в тому числі й в хребті. Ми почали з ним обережно працювати, він почав розмовляти, посміхатися, потроху ходити. У процесі реабілітації зробили йому ортез на руку, він почав займатися, потім закохався в дівчину, нашу співробітницю, зараз продовжує відновлюватись”, – зазначає лікарка.

Ірина Юріївна розповідає і про інші випадки, коли пацієнти були пригнічені та зневірені після травми або інсульту, але завдяки роботі команди лікарів відновили свої фізичні можливості та віру в себе.

“Був у нас пацієнт після дуже тяжкого мінно-вибухового поранення з травмами кінцівок, грудної клітки, черевної порожнини. Він потрапив до нас через 4 місяці після поранення, до того лікувався по різних госпіталях, були складні операції, і коли потрапив до нас, взагалі не ходив, навіть сам не сидів на ліжку. Він у нас пробув півтора місяця, перші три дні, коли ми заходили до нього в палату, він до нас ставився негативно, але коли я на четвертий ранок зайшла до нього в палату, він вже сидів причесаний, посміхнувся і каже: “Ірино Юріївно, дивиться, я вже можу сам сісти”. Звісив ноги з ліжка і сів. З цього вже почалося  покращення, він від нас пішов на ходунках. Заради таких випадків ми й працюємо”, – додає завідувачка Центру реабілітаційної медицини.

Рекомендація лікаря

– Як запобігти раннім інсультам, чи можливо це, дивлячись на постійний стрес, в якому ми живемо?

– Звісно, є рекомендації, але їх, на жаль, нелегко виконувати під час агресивної війни, сьогодні багато навантажень на нервову систему українців, на емоційну сферу, це негативно впливає на загальний стан людини.

По-перше, це здоровий спосіб життя: раціональне харчування, запобігання емоціональних і стресових навантажень, але це складно виконати в наших умовах. По-друге, треба контролювати тиск, загальноклінічні аналізи й раз на рік проходити амбулаторну диспансеризацію.

Важливо, щоб кожна людина мала договір з сімейним лікарем і з'являлася на диспансерний огляд. У наших людей, на жаль, менталітет такий: я не буду приймати цю таблетку, бо, може, вона мені не потрібна, а ще вона скільки-то коштує. Хочу нагадати, що в Україні є програма забезпечення безоплатними ліками “Доступні ліки”, в її межах можна отримати препарати, які потрібні при гіпертонічній хворобі. Завдяки цим лікам можна тримати нормальний артеріальний тиск. Прислухайтеся до себе, звертайтеся своєчасно до свого лікаря і виконуйте все, що він призначить”, – підкреслює Ірина Пчелінцева.

Важливо

Лікарні, які мають договори з Національною службою здоров’я України, можуть надавати послуги пацієнтам за двома пакетами – “Реабілітаційна допомога дорослим та дітям у стаціонарних умовах” та “Реабілітаційна допомога дорослим та дітям в амбулаторних умовах”. Для пацієнтів ці послуги безоплатні. Тариф за реабілітацію одного пацієнта в амбулаторних умовах – 10 820 грн. Тариф на стаціонарну реабілітацію становить 19 769 та може бути більшим (до 41 тис. грн), залежно від складності випадку та видів реабілітації.

Як отримати послуги з реабілітації

 - Для проходження реабілітації в амбулаторних умовах необхідно отримати електронне направлення від сімейного або лікуючого лікаря. Обрати заклад, що надає реабілітаційні послуги, пацієнт може самостійно.

 - Для стаціонарної реабілітації електронне направлення може сформувати виключно лікуючий лікар, у тому числі лікар ФРМ. Вибір реабілітаційного відділення – за пацієнтом, який потребує відновлення.