«Інфекційний контроль — це не додаткові витрати, а інвестиція у безпеку пацієнта та медичних працівників», — Наталія Гусак

Стандартна операційна процедура, що залишається лише документом, не захищає пацієнта. Затверджений графік навчань не забезпечує підготовки команди, якщо медичні працівники не проходять їх. А створення відділу інфекційного контролю ще не гарантує, що він є частиною щоденної роботи закладу.

Практичне застосування вимог інфекційного контролю стало одним із ключових акцентів ІІІ Конгресу сестер медичних з інфекційного контролю «Роль медсестри в інфекційному контролі». Конгрес об’єднав медичних сестер з усіх регіонів України, фахівців закладів охорони здоров’я, представників державних установ, експертного середовища та міжнародних організацій.

Захід організовано в межах реалізації проєкту @Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в Україні, що фінансується урядом Сполучених Штатів Америки та впроваджується @PATH, на підтримку зусиль @Міністерство охорони здоров’я України щодо відновлення системи охорони здоров’я та зміцнення громадського здоров’я,  спільно з НСЗУ та @ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України».

У Конгресі взяла участь голова НСЗУ Наталія Гусак, яка виступила з презентацією «Інфекційний контроль як складова якісної та безпечної медичної допомоги». Вона представила результати моніторингу виконання договірних вимог та окреслила питання, які потребують спільної роботи НСЗУ, надавачів медичних послуг і фахівців з інфекційного контролю.

Вимоги щодо інфекційного контролю вже давно є частиною договорів НСЗУ з надавачами. Вони передбачають, зокрема, роботу відділу з інфекційного контролю, затвердження річного плану дій, стандартних операційних процедур і графіка навчань, забезпечення засобами індивідуального захисту. Під час моніторингу важливо встановити не лише виконання цих вимог, а й те, як вони реалізуються у щоденній роботі.

Затверджений річний план дій із профілактики інфекцій та інфекційного контролю був у 80% охоплених моніторингом закладів. Водночас бюджет для його виконання визначили лише 60%, а відповідальну особу за кожен індикатор або захід — 63%. План навчання медичних працівників мали 94% закладів, тоді як затверджену схему реагування на надзвичайні ситуації — 60%, а підтвердження, що працівники з нею ознайомлені, — 51%.

«НСЗУ закуповує медичні послуги, спираючись насамперед на інтереси пацієнта. Для безпечної допомоги потрібні кадри, обладнання, дотримання стандартів і протоколів, проте жодна з цих складових не працює окремо від інфекційного контролю. І відповідальність за це несуть не лише керівник чи медична команда закладу — це спільне зобов’язання надавача і державних інституцій.

Саме тому інфекційний контроль потрібно розглядати не як додаткові витрати, а як управлінську інвестицію — у безпеку пацієнта, стабільну роботу закладу та ефективне використання коштів. В Україні вже є приклади, коли один складний випадок змушував заклад повністю переглянути свою роботу: створити дієвий відділ інфекційного контролю, перебудувати внутрішні процеси та маршрути пацієнтів. Це і є відповідальне управління — не чекати, доки проблема змусить змінювати систему, а інвестувати в її спроможність запобігати таким випадкам», — наголосила Наталія Гусак.

Голова НСЗУ також запропонувала провести для учасників Конгресу окрему онлайн-зустріч, під час якої команда Служби детально представить типові проблеми, виявлені за результатами моніторингу, та можливі шляхи їх усунення.

Протягом двох днів робота учасників Конгресу охопила національні пріоритети розвитку інфекційного контролю, підготовку фахівців, протидію антимікробній резистентності та роль сестри медичної у мікробіологічній діагностиці. Окремо опрацьовували організацію догляду за пацієнтом удома, паліативну допомогу, щоденний догляд за важкохворими пацієнтами та гігієну праці.

Практичні блоки були присвячені сучасним підходам до лікування ран, використанню VAC-систем, репроцесингу гнучких ендоскопів, організації клінінгу, управлінню медичними відходами, гігієні рук та моніторингу її дотримання. Представники закладів також поділилися власним досвідом впровадження інфекційного контролю та рішеннями, які вже працюють у щоденній практиці.

Напрацювання Конгресу мають допомогти закладам охорони здоров’я посилювати  роботу відділів з інфекційного контролю, навчити команди, фіксувати та аналізувати інфекційні інциденти, а також змінювати внутрішні процеси заради безпеки пацієнтів.