Команда НСЗУ взяла участь у Національній конференції з питань первинної медичної допомоги

Попри виклики, спричинені війною, трансформація системи первинної медичної допомоги триває і не зупинялася жодного дня. З метою сприяння стратегічному діалогу щодо подальшого розвитку первинної медичної допомоги команда НСЗУ у складі керівництва Служби, представників профільних та міжрегіональних департаментів взяла участь у конференції з питань первинної медичної допомоги в Україні, яка організована Всесвітньою організацією охорони здоров’я в Україні. 

До конференції долучилися понад 500 фахівців первинної медичної допомоги, пацієнтські та громадські організації, представники органів охорони здоровʼя, а також міжнародні організації і партнери.

“Я вдячна нашим міжнародним партнерам, які продовжують підтримувати такі зустрічі, де всі зацікавлені сторони  можуть почути один одного та разом втілювати в найближчому майбутньому ефективні зміни на користь українців. Програма конференції спрямована на обговорення найбільших викликів в наданні первинної медичної допомоги. Хочу зауважити, що Національна служба здоров'я, як завжди залишається надійним партнером для всієї мережі надавачів   первинної медичної допомоги в Україні й готова надалі спільно з партнерами працювати над покращенням цього напрямку медичних послуг. Всі ми знаємо, що саме первинна ланка першою входила в реформу охорони здоров’я, першою стала на боротьбу з ковідною пандемією та ще раз продемонструвала безпрецедентну рішучість і лікарську солідарність всьому світу під час війни, залишаючись зі своїми пацієнтами та пацієнтами своїх колег. Тому, я дуже сподіваюся, що  ми обов’язково спільно напрацюємо ті рекомендації, які вже в цьому році зможемо реалізувати на користь якісних змін в галузі первинної медицини”, — зазначила Голова НСЗУ Наталія Гусак під час свого виступу. 

Також очільниця Національної служби здоров’я України презентувала присутнім  результати роботи НСЗУ та реалізації Програми медгарантій за минулий рік,  розповіла про фінансування закладів первинної медичної допомоги в межах ПМД та зазначила, що з 2018 року Національною службою здоров'я виплачено 114 млрд грн надавачам ПМД за пакетом медпослуг “Первинна медична допомога”.

Учасники конференції обмінялися досвідом, проаналізували вплив наслідків війни на реформування первинної медичної допомоги в Україні, визначили пріоритети щодо якості й доступності медичної допомоги та забезпечення належного фінансування ПМД на наступні роки, а також — окреслили завдання і плани щодо оптимізації цифрових рішень у сфері охорони здоров’я.

“На даний час, якщо дивитися на дорожню мапу розвитку електронної охорони здоров’я, до якої входить й ЕСОЗ, то ми впровадили  більше 140 проєктів. Вони стосуються різних систем. Так, ми не можемо робити їх одночасно, іноді вони потребують значного часового ресурсу для впровадження, але всі вони безпосередньо пов’язані між собою. Звісно, що під час війни ми отримуємо виклики, які потребують негайного вирішення і ми успішно з ними справляємося. Можу сказати, що  насправді ми рухаємося і змінюємося дуже швидко, що іноді викликає хвилю незадоволення у наших партнерів-надавачів та деяких МІСів, оскільки щороку ми вимагаємо щось нове. Нині у нас на  черзі проєкти  верифікації даних з Єдиний державним демографічним реєстром та з ДРАЦС в частині родинних зв’язків. Також ми вже запустили першу частину проєкту верифікації наших даних з Міністерством фінансів та працюємо над другим автоматичним етапом”, — розповів під час однієї з панельних сесій заступник Голови НСЗУ з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександр Рябець.

Стосовно кількості даних і їх використання Олександр Рябець зазначив, що в один робочий день ЕСОЗ приймає більше 5 млн медичних записів. Загалом в системі  накопичено майже 3 млрд медзаписів, які НСЗУ використовує для розрахунків, прогнозування та загального аналізу системи охорони здоров’я. Стосовно безпеки даних він зауважив, що щоденно перевіряються відповідні безпекові коди, на постійній основі проводяться спеціальні тести на проникнення в систему.  А також,  сама система побудована таким чином, щоб розділити персональні та медичні дані пацієнтів. Це дозволяє бути впевненими, що щоб не трапилося, поєднати медичні дані з персональними даними пацієнта на рівні держави неможливо.

Під час конференції також обговорили шляхи зміцнення системи первинної медичної допомоги впродовж наступних п’яти років, впровадження прозорого підходу до встановлення тарифів на послуги ПМД та розробки дорожньої карти фінансування ПМД для визначення пріоритетів на майбутнє.

Заступниця Голови НСЗУ Ірина Надашкевич зазначила, що необхідно спільно працювати над ефективністю медичних послуг та зауважила, що ключову роль у цьому відіграє пацієнт: “Важливим висновком нашої дискусії є ефективність — коли наша нація буде здорова. Ефективність — це, коли ми кажемо, що нація не старіє, а стає старшою. І не вік у паспорті визначає активність нашого пацієнта, а його прагнення бути активним”, — наголосила Ірина Надашкевич.

Під час спеціальної сесії щодо якості медичних послуг заступниця Голови НСЗУ Ірина Кондратова поділилася баченням пріоритетів для досягнення клінічної якості надання медичної допомоги. Заступниця Голови НСЗУ повідомила, що лише в цьому кварталі кількість погашених рецептів збільшилася до 85%, за даними ЕСОЗ. Також на 2 000 збільшилася кількість аптечних пунктів, які долучилися до програми “Доступні ліки”.

“Основними пріоритетами мають бути навчена команда лікарів і медсестер, мультидисциплінарна мережа й відповідні маршрути пацієнтів, стандарти та протоколи, які ґрунтуються на доказовій інформації, а також аналітична інформація. Один із показників, який ми моніторимо в електронній системі охорони здоров’я як якісний показник для “первинки”, — це охоплення чотирма візитами дітей до року згідно з протоколом. За даними ЕСОЗ, 89,4% дітей першого року життя за останні 12 місяців здійснили чотири візити до свого лікаря, з яким підписана декларація, — з 77% у Закарпатській області до майже 98% у Полтавській. Щодо програми “Доступні ліки”, то керівники громад мають розуміти, що участь у програмі допоможе вплинути на головне — якість і тривалість життя громадян”, — додала Ірина Кондратова.

У рамках заходу презентували два нові звіти, покликані підтримати впровадження реформи фінансування охорони здоровʼя в Україні, з особливим акцентом на підвищенні якості та доступності первинної медичної допомоги.

Про те, які зміни планує впроваджувати НСЗУ в пакет ПМГ з первинної допомоги та як сприятиме покращенню якості медпослуг у цьому напрямі поділилася  директорка Департаменту стратегії універсального охоплення населення медичними послугами НСЗУ Світлана Дудник.

“Національна служба здоров'я поділяє всі думки партнерів та експертів щодо економічної ефективності, у той же час ми не забуваємо й про медичну та соціальну ефективність. Якщо говорити про виклики, якість та пріоритетність, то ми зацікавлені в забезпеченні належного фінансування первинної медичної допомоги з урахуванням таких витрат, які вони несуть,  і  з урахуванням тієї медичної допомоги, яка надається, в тому числі при розширенні пакету послуг. Сьогодні я можу анонсувати, що у 2025 в пакет медичних послуг “Первинна медична допомога” буде інтегровано два пакети Програми медичних гарантій, а саме психдопомогу на первинному рівні та спостереження і лікування хворих на туберкульоз на первинному рівні. Також ми розуміємо, що на даний момент нам потрібні ефективні мотиваційні стимули, але вони мають базуватися на дійсно гарних показниках роботи первинки”, — зазначила Світлана Дудник.

Захід організовано Бюро ВООЗ в Україні у партнерстві зі Спеціальною програмою ВООЗ з первинної медичної допомоги, Міністерством охорони здоровʼя України та Національною службою здоровʼя України за фінансової підтримки Уряду Канади та в межах Партнерства з універсального охоплення послугами охорони здоров'я.