«Медицина — це не про виживання. Це про гідність», — Ірина Маковійчук, генеральна директорка Чернівецького обласного клінічного кардіологічного центру, Заслужений лікар України

Чернівецький обласний клінічний кардіологічний центр — заклад, який найпізніше в Україні увійшов до кардіоінтервенційної мережі. Але вже сьогодні —  лідер  за кількістю первинних кардіовтручань при гострому інфаркті міокарда по країні.

У 2024 році у відділенні інтервенційної кардіології проведено 620 стентувань і 278 коронарографій, а загальна кількість втручань зросла на 29% — до 3790 операцій за рік. Відділення інтервенційної кардіології сьогодні працює з інтенсивністю до 20 втручань на добу. При цьому скоротився час проведення процедур, досягнувши одного з найкращих показників в Україні. 

Всі цифри — не про статистику. Вони про пацієнтів, життя яких  врятовано. І про команду, яка щодня підтверджує, що найсучасніше обладнання — це ще не ефективність медичної допомоги. Основне — це люди, які на ньому працюють.

«Ми не боїмося навантаження, бо за кожним випадком — життя. Пишаємося колективом, який не просто тримає темп, а створює стандарт», — підкреслює генеральна директорка центру, Заслужений лікар України Ірина Маковійчук.

У 2024 році в закладі проліковано 9554 пацієнтів у стаціонарі та понад 34 тисячі — амбулаторно. Проведено більше 51 тисячі діагностичних обстежень та  350 тисяч лабораторних аналізів. Паралельно проводиться Strain-ехокардіографія, доступна в області виключно у цьому закладі: 132 обстеження за рік, включаючи 109 черезстравохідних. У відділенні інтенсивної терапії допомогу отримали 826 пацієнтів, летальність при інфаркті знижено на 3%. Запроваджено нову методику — перикардіоцентез, що вже врятувала життя щонайменше трьох пацієнтів. А ще — тут вперше в області виконано стентування сонної артерії.

Пакет «Медична допомога при  інфаркті міокарда» для Чернівецького кардіоцентру не просто серед пріоритетів — він у ДНК медзакладу. У 2024 році 1048 пацієнтів отримали допомогу саме з цим діагнозом. Центр забезпечує 79% усього обсягу допомоги при інфаркті в Чернівецькій області. 

Ще один приклад — інфарктна бригада кардіоцентру, яка виїжджає в більшість районів області. Минулого року заклад отримав новий спеціалізований автомобіль. Машина оснащена дефібрилятором, апаратом ШВЛ, кисневою системою, а також підйомником для маломобільних  пацієнтів.У 2024 році інфарктна бригада надала невідкладну допомогу 1450 пацієнтам у найвіддаленіших районах області, включаючи гірські громади.

Кардіоцентр у Чернівцях неодноразово демонстрував, що може бути гнучким і ефективним за будь яких умов. У найтемніші моменти війни, під час вимкнення світла, операційна не зупинилася жодного разу. «Коли під час повного блекауту ми завершували операцію на серці — працювали не інструкції, а система. І команда. Саме в такі моменти розумієш, що зроблено не дарма», — пригадує керівниця.

Той випадок пам’ятає весь колектив. Блекаут, операційна, пацієнт із гострим інфарктом. Усе місто — без електрики. Але не центр. Операція тривала — працювали генератори, система безперебійного живлення, люди, які не дозволили темряві виграти. «Ця операція — наша відповідь на питання, що таке готовність. Ще до початку блекаутів ми встановили два генератори. Один — для стаціонару, інший — для адмінбудівлі. Там, де ангіограф, ми окремо поставили системи безперебійного живлення. Ми не маємо права втратити жодної секунди в операційній. Це — пацієнт. Це — життя», — наголошує керівниця.

Війна щодня вносить корективи в роботу — зросла кількість пацієнтів з числа військових. У 2024 році проліковано 377 захисників України. «Ми повинні бути надійними — це головне. Бо ці пацієнти захищають нас усіх. Ми не маємо морального права дати їм менше, ніж максимум», — із вдячністю зазначає Ірина Маковійчук.

Центр входить до числа надкластерних закладів, і сьогодні охоплює не лише область, а й пацієнтів з інших регіонів. «З початком співпраці з НСЗУ у нас почалися справжні системні зміни. Ми розвивалися швидко, бо не мали права зволікати. Сьогодні — маємо чіткі результати, але й в рази більшу відповідальність», — зазначає Ірина Маковійчук.

Її інтонація — пряма, точна, впевнена. Як і все, що відбувається у закладі, яким  керує.

Керівниця наголошує: партнерство з НСЗУ дало змогу не лише стабілізувати фінансування, а й суттєво змінити підхід до надання допомоги. «Це дало можливість забезпечити пацієнтів всім необхідним: і медикаментами, і виробами медичного призначення, і якісним харчуванням, і хорошими  умовами перебування. Але найважливіше — ми змогли реально розвивати послугу. Сьогодні ми надаємо високоспеціалізовану кардіологічну допомогу на рівні, який ще кілька років тому був недосяжний».

Не лише про зростаючу довіру пацієнтів, а й про цифрову зрілість свідчать наступні аналітичні дані — з 2020 по 2025 рік кількість медичних записів, створених у ЕСОЗ, зросла майже у 80 разів — із 29 тисяч до понад 2 мільйонів. Жодних невідповідностей у звітності з початку 2025 року не зафіксовано — показник, якого досягають лише одиниці.

У межах ПМГ—2025 центр законтрактований на шість напрямів, зокрема інфаркт, стаціонарну хірургію, паліатив, реабілітацію. Сума договорів із НСЗУ на поточний рік становить понад 141 млн грн. 

Фінансову стабільність вдалося не просто зберегти, а посилити: структура надходжень залишилася сталою — понад 70% становлять надходження за  ПМГ. Загальні надходження за 2024 рік склали 164 млн грн, із яких 61,8 млн грн — витрати на лікарські засоби та медвироби. У середньому на  одного пацієнта —  9481 грн, із них на ліки — 3571 грн.  Все без доплат із кишені пацієнта.

Системне нарощування кадрового потенціалу — ще одна ознака сталості: із 161 працівника у 2020 році штат зріс до майже 300 осіб у 2025-му. На оплату праці спрямовано понад 46% бюджету. У 2024 році середня заробітна плата лікаря становила 34,3 тис. грн, а молодшого медичного персоналу — 21 тис. грн. Це відповідно на 14% та 21% більше, ніж у 2023 році. 

Ірина Маковійчук акцентує: «Ми не маємо плинності кадрів. Із початку повномасштабного вторгнення працевлаштували лікарів з числа ВПО. Це сильні, досвідчені спеціалісти, і ми вдячні їм за вибір нашої команди».

Центр активно інвестує в розвиток. Минулого року модернізовано поліклінічний корпус, відкрито сучасне реабілітаційне відділення, оновлено всі кабінети, обладнання та інженерні мережі. Проведено ремонт у відділенні інтенсивної терапії, закуплено нові апарати УЗД, реєстратура стала безбар’єрною. Окремо облаштовано резервне водопостачання — зі свердловиною, насосами та системою під’єднання до генераторів. «Ми маємо бути готовими до всього. Працювати безперебійно — це частина нашого обов’язку», — наголошує директорка.

Окрім потужної інфраструктури, центр має сильні зовнішні партнерства. Зокрема, з Інститутом серця МОЗ. Лікарі зі столиці регулярно приїздять у Чернівці на прийом, консультують місцевих пацієнтів із найскладнішими випадками. «Медицина — це не про стіни, це про доступ. І коли наш пацієнт може отримати таку консультацію на місці — це і є сучасна система охорони здоров’я», — переконана Ірина Маковійчук.

У центрі також триває активна робота над новими проєктами. Перший — відкриття кардіохірургічного відділення. «Маємо підтримку керівництва області. Упевнена, що спільно реалізуємо цей важливий крок. Поки в Чернівцях не проводять операцій на відкритому серці. Ми хочемо це змінити», — говорить Ірина Маковійчук.

Другий проєкт — розвиток напрямку хірургічного лікування аритмій. Уже підготовлено фахівців, триває закупівля обладнання. Третій — участь у грантових програмах, що дозволить отримати сучасне обладнання для приймального відділення та апарат МРТ.

«Ми не працюємо для того, щоб вижити. Ми працюємо, щоб розвиватися. Бо пацієнти з Чернівців, Кіцманя, Новоселиці, Сторожинця чи Вижниці  — всі вони мають отримувати медичну допомогу  європейського рівня тут і зараз», — каже директорка.

Вона не не ділить щоденні виклики на медичні й немедичні. «Для пацієнта важливо все: діагноз, вода в палаті, лікар, смачна їжа. І все це ми намагаємось забезпечити. Працюємо не для «галочки», а на результат. Бо медицина — це не про виживання. Це про гідність», — переконана Ірина Маковійчук.

Справді, центр активно розвиває  не лише медичні напрямки.Щодня пацієнти дякують не тільки лікарям, а й кухарям. У кардіоцентрі впроваджено чотириразове харчування з індивідуальним меню для кожного профілю захворювання. У меню — білкові страви, свіжі овочі, кисломолочні продукти, випічка, компоти, запечені яблука. Все — згідно з нормами і з душею. 

«Ми — не просто заклад, ми частина безпеки країни. А значить — відповідальність і довіра тут починаються з дверей приймального відділення і тривають до останнього монітору в реанімації», — підсумовує Ірина Маковійчук.

Чернівецький кардіоцентр — це історія про те, як системна робота в умовах реформ, цифрових трансформацій та грамотного менеджменту здатна створювати медицину нового рівня.