Правильні дії при укусі кліща починаються не з аптечки, а із взаємодії з лікарем

Теплі дні — це час більше бувати на природі. Водночас саме в цей період зростає ризик укусів кліщів і інфекцій, які вони можуть переносити. 

Найпоширеніші серед них — хвороба Лайма (бореліоз), кліщовий енцефаліт, анаплазмоз та інші бактеріальні інфекції. Вони можуть проявлятися по-різному — від легких симптомів до ураження нервової системи, серця чи суглобів.

За даними ЕСОЗ, у 2025 році зафіксовано 26 978 звернень пацієнтів до закладів охорони здоров’я з відповідними діагнозами. З них 2 339 — діти до 18 років.

Переважна більшість — це хвороба Лайма: 26 925 випадків, серед них 2 336 у дітей. Водночас зафіксовано й інші інфекції: 55 випадків кліщового вірусного енцефаліту (3 дитини), поодинокі випадки туляремії (7) та рикетсіозів (1).

• Для хвороби Лайма характерне почервоніння на місці укусу, яке поступово збільшується, а також загальні симптоми — підвищення температури, слабкість, біль у м’язах і суглобах.

• Кліщовий енцефаліт є вірусним захворюванням, яке впливає на центральну нервову систему. Спочатку симптоми можуть бути неспецифічними, але надалі можливі тяжкі неврологічні ускладнення.

• Анаплазмоз та інші бактеріальні інфекції після укусу кліща можуть проявлятися гарячкою, слабкістю, головним болем і змінами в аналізах крові. Такі стани потребують своєчасної діагностики і лікування.

Водночас важливо розуміти, що не кожен укус кліща призводить до зараження. І не всі кліщі є переносниками інфекцій, а для передачі збудника потрібен час контакту з організмом людини. Після укусу кліща найчастіше виникає інша проблема — самолікування.

Що починають робити більшість людей, коли  знаходить на собі кліща?

Намагаються «перестрахуватися» і відразу починають приймати антибіотики. Але антибіотики не діють «на випередження». Їх застосування має чіткі медичні показання — і визначається лікарем після оцінки ризиків інфікування.

Безконтрольний прийом антибіотиків:

• не дає жодного профілактичного ефекту;

• може ускладнити подальшу діагностику: змінюючи клінічну картину;

• може викликати побічні реакції;

• сприяє розвитку стійкості до антибіотиків, коли лікування справді буде потрібне.

Рішення про необхідність профілактичного лікування приймає лікар і лише за чітких показань: якщо кліщ перебував на тілі понад 36 годин, якщо після його видалення минуло не більше 72 годин і якщо відсутні протипоказання до препарату. 

Тому після укусу важливе значення мають насамперед не самолікування, а чітка послідовність дій: акуратно видалити кліща, не використовувати агресивні (спирт) або маслянисті речовини (олії) і далі спостерігати за своїм станом. Якщо з’являються будь-які тривожні симптоми — важливо не відкладати звернення до свого сімейного лікаря чи педіатра. Лікар визначить подальшу тактику обстежень та лікування.

Увага до свого стану і своєчасне звернення по медичну допомогу дозволяють уникнути ускладнень і зберегти здоров’я. І в цій історії правильна дія починається не з аптечки, а із взаємодії з лікарем.