Реабілітаційна допомога: підсумки регіонального форуму НСЗУ у Києві
August 21, 2026 at 10:49 AM
Повномасштабна війна суттєво змінила структуру потреб у реабілітаційній допомозі в Україні. Поряд із пацієнтами, які відновлюються після інсультів, інфарктів та інших складних станів, реабілітації потребують військові й цивільні після тяжких поранень, ампутацій та черепно-мозкових травм. Це вимагає не лише розширення послуг, а й прицільної роботи над організацією всього маршруту пацієнта.
Ці питання стали основою пʼятого регіонального форуму «Реабілітаційна допомога в межах Програми медичних гарантій — 2026», який НСЗУ провела у за підтримки проєкту «Реабілітація в Україні» (Rehab4U). Проєкт фінансується урядом США та реалізується Momentum Wheels for Humanity.
Захід зібрав керівників і фахівців медичних закладів міста Києва, Київської, Вінницької та Житомирської областей. У роботі форуму також взяли участь заступник міністра у справах ветеранів Руслан Приходько, заступниця міністра соціальної політики Інна Солодка, та керівник проєкту Rehab4U Олексій Яременко.
Такий склад учасників говорить про потребу комплексного підходу до реабілітації. Вона починається в медичному закладі, проте її результат пов’язаний і з ветеранською політикою, соціальною підтримкою, спроможністю регіональної мережі та поверненням людини до повсякденного життя.
Голова НСЗУ Наталія Гусак представила аналіз маршрутів пацієнтів у чотирьох регіонах. У ньому поєднали обсяги стаціонарної та амбулаторної реабілітації, погашення е-Направлень, подальше відновлення людей після інсультів, інфарктів та ампутацій.
Показники за 2025 рік дали змогу зіставити різні етапи одного маршруту. Вони показали, що наявність законтрактованих надавачів та певного обсягу послуг не завжди означає, що пацієнт доходить до реабілітації після гострого періоду. У регіонах, представлених на форумі, рівень погашення е-Направлень становив від 56% до 61%, а частка пацієнтів, які протягом року після інсульту отримали стаціонарну реабілітацію за Програмою медичних гарантій — від 13,8% до 22,5%.
«У 2026 році сума укладених договорів на реабілітаційну допомогу становить 7,8 млрд грн. Але для людини результатом є не обсяг коштів і не кількість послуг, а завершений маршрут — коли після лікування вона вчасно отримує реабілітацію, яка відповідає її стану. Завдання таких форумів — не просто зафіксувати показники, а разом із регіонами та надавачами зрозуміти їх причини й визначити, що потрібно змінити в організації допомоги», — зазначила Наталія Гусак.
Начальник Аналітичного управління НСЗУ Василь Півень представив результати автоматичного моніторингу за пакетом «Реабілітаційна допомога дорослим і дітям у стаціонарних умовах». Результати моніторингу обговорювали з погляду правильної маршрутизації: пацієнти зі складними станами мають потрапляти до закладів, спроможних забезпечити необхідний обсяг допомоги.
Ще один ракурс форуму — як формується вартість реабілітаційної допомоги та що необхідно враховувати під час планування ресурсів. Результати дослідження, проведеного на основі даних 38 надавачів із 17 регіонів, представив Олександр Комаріда, керівник напряму з розвитку лідерства, управління та врядування у сфері фізичної реабілітації проєкту Rehab4U. Дослідження показало, що найбільша частка витрат припадає на роботу фахівців: оплата праці становить 83% витрат у стаціонарній та 94% — в амбулаторній реабілітації. Вартість послуг також різниться залежно від складності випадку, віку пацієнта, типу закладу та моделі надання допомоги. Ці дані створюють основу для більш точного планування ресурсів і подальшого вдосконалення механізмів оплати.

Практичну частину продовжили представники медичних закладів, які ділилися досвідом розвитку реабілітаційної допомоги та організації маршрутів пацієнтів у своїх закладах.
Усі сесії форуму були зосереджені на одній практичній меті: щоб пацієнт не втрачав час між лікуванням і початком реабілітації, а кожна залучена сторона розуміла свою частину роботи в організації безперервної допомоги.
НСЗУ вдячна команді Rehab4U та міжнародним партнерам за підтримку, яка допомагає поєднувати український досвід, регіональні рішення, дані ЕСОЗ та міжнародну експертизу навколо головного — своєчасного відновлення людини.
Share