Стратегічна сесія в НСЗУ: спільне бачення розвитку ПМГ-2026

Національна служба здоров’я України спільно з Українським центром охорони здоров’я (UHC)  провели стратегічну зустріч, щоб сформувати бачення розвитку Програми медичних гарантій на 2026 рік.  Серед головного — визначити нові підходи до розвитку системи, узгодити позиції ключових стейкхолдерів та сформувати практичні рішення, які також стануть основою для роботи у наступні роки.

Захід об’єднав  представників НСЗУ, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства фінансів, міжнародних партнерів, експертної ради НСЗУ, Ради громадського контролю, пацієнтських організацій та органів місцевого самоврядування. Такий склад учасників створив унікальну платформу для відвертої та конструктивної дискусії щодо планування Програми медичних гарантій.

Голова НСЗУ Наталія Гусак підкреслила, що зустріч є лише стартом нового формату роботи над розвитком Програми медичних гарантій. Команда НСЗУ запропонувала подивитися на Програму під іншим кутом — не лише через фінансові показники, пакети чи кількість послуг, а через кінцевий результат для пацієнта та ефективність системи загалом.

«Важливо зрозуміти, що стоїть за цифрами — які реальні зміни відчувають люди, як інвестиції у сферу охорони здоров’я впливають на якість та доступність допомоги. Ми прагнемо бачити ПМГ наскрізь: від первинної медичної допомоги — до реабілітації та паліативу», — зазначила Голова НСЗУ.

За її словами, ключова місія зустрічі — відверто та критично проаналізувати роботу системи, спільно знайти шляхи для її вдосконалення та закласти основи для оновленої моделі реалізації ПМГ. 

У свою чергу, Євген Гончар,заступник Міністра охорони здоров’я, окреслив бачення МОЗ щодо стратегічних напрямів розвитку Програми. Він відзначив важливість зосередження зусиль на підвищенні доступності медичної допомоги, покращенні якості послуг та ефективному використанні коштів. Окрему увагу було приділено розвитку первинної та екстреної допомоги, а також двом пріоритетним сферам — серцево-судинним захворюванням і материнству та дитинству.

«Наше завдання — щоб пацієнти отримували якісну допомогу, лікарні мали ресурси для її надання, а кожна гривня бюджету використовувалася ефективно та прозоро», — наголосив він.

До обговорення фінансового контексту Програми медичних гарантій долучилася Леся Іванищук, Директорка департаменту видатків бюджету гуманітарної сфери Міністерства фінансів. Вона проінформувала про ключові показники державного бюджету та наголосила, що, попри складні умови воєнного часу та пріоритизацію сектору безпеки й оборони, держава зберігає стабільне фінансування медичної сфери.

«За останні п’ять років обсяг видатків на Програму медичних гарантій зріс більше, ніж у півтора раза. Це свідчить про те, що, незважаючи на всі  виклики, держава послідовно підтримує ПМГ, як один з ключових пріоритетів», — підкреслила вона.

Леся Іванищук наголосила, що у проєкті держбюджету на 2026 рік враховані першочергові потреби, визначені НСЗУ та МОЗ, зокрема, на Програму медичних гарантій закладено 191,6  млрд грн.

Далі учасники сесії зосередилися на аналізі демографічних тенденцій, які визначатимуть потреби системи охорони здоров’я у найближчі роки. З презентацією виступив Павло Ковтонюк, співзасновник Українського центру охорони здоров’я (UHC). Він наголосив, що нині найбільша частка населення — це люди працездатного віку, які формують податкову базу та фінансують систему. Проте протягом наступних 10–15 років ця когорта поступово перейде в категорію пацієнтів, які потребуватимуть дедалі більше медичних послуг.

«Навантаження  на Програму медичних гарантій зростатиме щороку. Споживачів медичних послуг ставатиме більше, а платників податків — менше. Це головний тренд, який потрібно враховувати при плануванні ПМГ», — сказав Павло  Ковтонюк.

Також він говорив про значний обсяг прихованих потреб, які ще не покриває ПМГ. Наприклад,  як тільки у ПМГ з’являється нова послуга, одразу відчутно зростає кількість звернень, що демонструє глибину цих невидимих потреб.

Стратегічні теми зустрічі лягли в основу презентацій  Голови НСЗУ  Наталії Гусак та  радниці Голови служби Ірини Кондратової, які стосувалися двох ключових напрямів дискусії – серцево-судинних захворювань і материнства та дитинства. 

Зокрема, Голова НСЗУ представила детальний аналіз надання допомоги пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями. У групі ризику 40+ сьогодні близько 12 мільйонів українців, але повноцінну профілактичну допомогу отримує лише частина: 27% чоловіків та 36% жінок, а контрольований артеріальний тиск мають лише 12,9% пацієнтів з гіпертонією.

За останні роки вдалося покращити маршрути пацієнтів і результати лікування: 72% пацієнтів з інсультом доставлять безпосередньо до законтрактованих закладів, частка тромболітичної терапії зросла з 3% до 15,7%, а ендоваскулярних втручань — до 3,5%. Наступним кроком у 2026 році стане запуск нової системи фінансування кардіохірургічних послуг, розширення селективного контрактування та посилення реабілітації, щоб пацієнт мав підтримку на кожному етапі — від профілактики до відновлення.

Другий фокус стратегічної сесії – тема материнства та дитинства. Ірина Кондратова, радниця Голови НСЗУ,  презентувала дані, які показують ключові виклики у цій сфері. Нині 672 заклади надають антенатальний догляд, але середня кількість вагітних на обліку — лише 255 пацієнток на заклад, що створює дисбаланс у навантаженні та впливає на якість послуг. Водночас лише 53% вагітних отримують необхідні УЗД у межах Програми медичних гарантій, тому багато жінок змушені шукати ці послуги у приватному секторі.

«Ми бачимо, що система працює нерівномірно: десь послуг забагато, десь їх бракує, а жінка врешті часто залишається сам на сам зі своїми проблемами», — зазначила Ірина Кондратова.

За словами Ірини Кондратової, продовження селективного контрактування, перегляд мережі та повернення до чіткої трирівневої системи допомоги дозволить гарантувати безпеку матері та дитини на кожному етапі — від вагітності до післяпологового нагляду та реабілітації.

Упродовж дня учасники працювали над питаннями пріоритизації медичних послуг, створення ефективної мережі закладів, розвитку селективного контрактування та формування маршрутів пацієнтів. Результати стратегічної сесії стануть базою для подальшого планування Програми медичних гарантій на 2026 рік. 

НСЗУ висловлює вдячність  учасникам  стратегічної сесії за активність і  конструктивний діалог та  UHC за спільну організацію заходу.