У НСЗУ відбулася публічна дискусія «Барометр системи охорони здоров’я. Що бачать керівники і що відчувають пацієнти»

Повномасштабна війна стала безпрецедентним викликом для української системи охорони здоров’я. Попри це, система продовжує змінюватися: розвиваються цифрові сервіси, удосконалюються підходи до оплати медичної допомоги, впроваджуються нові рішення для пацієнтів і медичних працівників.

Як ці зміни сприймають люди та медична спільнота,  наскільки вони відповідають їхнім потребам, четвертий рік поспіль досліджує «Барометр системи охорони здоров’я», який проводить Національна агенція ZDOROVI.

Під час публічної дискусії «Барометр системи охорони здоров’я. Що бачать керівники і що відчувають пацієнти» були представлені результати восьмої хвилі дослідження. Цьогоріч воно охопило понад 550 пацієнтів та 114 керівників медичних закладів з різних регіонів України.

Особливість дослідження полягає в тому, що воно дозволяє проаналізувати  зміни в системі охорони здоров’я одночасно з двох перспектив. Для пацієнтів у центрі уваги — доступність медичної допомоги, досвід взаємодії із системою охорони здоров’я та якість отриманих послуг. Для керівників медичних закладів — спроможність системи працювати в умовах війни, кадрова стійкість, фінансові можливості та умови подальшого розвитку медичних закладів.

Водночас результати дослідження засвідчили, що низка змін, започаткованих реформою охорони здоров’я, вже стала невід’ємною частиною роботи медичних закладів. Серед найбільш відчутних результатів керівники називають можливість напряму укладати договори з НСЗУ, фінансову автономію закладів, посилення управлінської спроможності та більшу орієнтацію на потреби пацієнта.

Поряд із реформуванням механізмів фінансування та організації медичної допомоги одним із ключових напрямів розвитку системи охорони здоров’я залишається цифровізація. Під час дискусії учасники говорили про роль електронної системи охорони здоров’я, розвиток цифрових сервісів для пацієнтів і медичних працівників, а також про те, як сучасні цифрові інструменти допомагають підвищувати доступність, прозорість та ефективність медичної допомоги.

Окрему увагу під час дискусії приділили євроінтеграційному виміру розвитку системи охорони здоров’я. Учасники обговорили, як Україна адаптує систему до європейських підходів і стандартів, які зміни вже відбуваються на цьому шляху та які кроки залишаються ключовими для подальшого входження до Європейського простору  охорони здоров’я. У центрі уваги  — питання розвитку громадського здоров’я, профілактики захворювань, пацієнтоорієнтованості та стійкості системи медичних послуг в умовах війни.

В дискусії взяли участь заступник Голови НСЗУ з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександр Рябець, радниця Голови НСЗУ Ірина Кондратова, директор Департаменту розвитку ЕСОЗ  Дмитро Черниш, начальник Аналітичного управління  Василь Півень, засновниця та виконавча директорка Національної агенції ZDOROVI Наталія Тулінова, представники Центру громадського здоров’я МОЗ України Сергій Михайлов та Юлія Сокол, заступник директора КНП «Київська міська клінічна лікарня №18» Дмитро Дубенко та представниця ГС «Ліга Сильних» Дар’я Кукуріка.

Для НСЗУ результати таких досліджень є важливим джерелом зворотного зв’язку. Вони дозволяють краще розуміти досвід пацієнтів і надавачів медичних послуг, оцінювати сприйняття вже впроваджених змін та враховувати ці висновки під час подальшого розвитку Програми медичних гарантій і цифрової трансформації.