За Програмою медичних гарантій НСЗУ уклала понад 3800 договорів з 1675 медзакладами, які надають спеціалізовану та екстрену медичну допомогу і виплатила їм майже 52 млрд грн.

Спеціалізовані заклади увійшли в реформу 

З 1 квітня 2020 року, незважаючи на різноманітні непередбачувані події та пандемію COVID-19, майже всі державні спеціалізовані заклади стали працювати за договором з НСЗУ. Районні та сільські, обласні та міські - усі лікарні стали отримувати прозору оплату від Національної служби здоров’я за надану медичну допомогу пацієнтам. А не субвенцію на утримання стін та ліжкомісць, як було раніше. 

У 2020 році НСЗУ уклала понад 3800 договорів з 1675 медзакладами, які надають спеціалізовану та екстрену медичну допомогу. НСЗУ виплатила їм майже 52 мільярди гривень. ТОП-3 спеціалізованих закладів за розміром оплат від НСЗУ: міська клінічна лікарня № 4 міста Дніпро - отримала майже 311 млн грн, Одеський обласний онкологічний диспансер - отримав за договором з НСЗУ понад 235 млн грн та Львівська обласна клінічна лікарня - отримала понад 234 млн грн.

За Програмою медичних гарантій фінансування лікування онкологічних захворювань було збільшено на 70% порівняно з попереднім роком. Всі онкологічні диспансери країни, які уклали контракт з НСЗУ, отримали значно більше коштів, аніж за субвенцією. НСЗУ законтрактувала 118 медичних закладів на надання послуг з діагностики та лікування онкологічних хвороб та виплатила цим закладам понад 2,8 млрд грн.

У Програмі медичних гарантій визначено 5 пріоритетних медичних послуг.  До закладів, що надають таку допомогу, НСЗУ при контрактуванні висувала підвищені вимоги щодо наявності необхідного обладнання, лікарів та медперсоналу відповідної кваліфікації. Оплата за надані послуги відбувається за підвищеним тарифом. НСЗУ виплатила цим закладам майже 4 млрд грн. З них:
- 1,4 мільярди гривень - за допомогу при пологах 
- 1,2 мільярди гривень - за лікування гострого мозкового інсульту
- 811 мільйонів гривень - за допомогу у складних неонатальних випадках
- 348 мільйонів гривень -  за лікування гострого інфаркту міокарда
- 117 млн грн за проведені інструментальні обстеження для ранньої діагностики онкозахворювань.

Розширення Програми медичних гарантій на додаткові пакети на медичну допомогу при COVID-19

Фахівці НСЗУ розробили, затвердили та реалізували першу в Україні Програму медичних гарантій. Вона працює перш за все в інтересах пацієнта. Тому, зважаючи на поточну ситуацію з пандемією, ми змогли оперативно розширити ПМГ на додаткові 4 пакети. Це пакети послуг, пов’язані з наданням допомоги пацієнтам з COVID-19 та підозрою на нього.  

Cтаном на 28 грудня НСЗУ виплатила понад 13,2 млрд грн за надання допомоги пацієнтам з COVID-19 та з підозрою на нього. З них: 
- понад 7 мільярдів гривень -  чотириста п’ятдесят шести закладам за надання стаціонарної допомоги пацієнтам з COVID;
- майже 6 мільярдів гривень - 25 центрам екстреної медичної допомоги;
- понад 404 мільйонів гривень - дев’ятсот сорока п’яти медзакладам, в яких є мобільні бригади, що виїжджають до людей з підозрою на COVID-19 і беруть зразки для тестування;
- ще 52 мільйони гривень отримали 152 лікарні, які надавали стаціонарну допомогу пацієнтам з COVID-19 у квітні, але не входили в перелік лікарень, визначених для госпіталізації. 

Нова успішна “первинка” 

Первинний рівень надання медичної допомоги набув особливого значення у житті кожної родини. Українці звертаються до свого лікаря при раптових чи хронічних захворюваннях, при необхідності отримати консультацію, електронний рецепт на “Доступні ліки” чи електронне направлення. Вони телефонують до лікаря, з яким укладена декларація, при підозрі на коронавірус та тримають з ним зв’язок під час домашнього лікування.

На сьогодні сімейного лікаря, терапевта або педіатра обрали понад 31 мільйонів українців. Це - майже 74% від наявного населення. Від початку грудня вперше подали декларацію 204 тисяч пацієнтів. А за останні 3 місяці - 834 тисячі українців вперше обрали свого лікаря.

Договір з НСЗУ уклали 1719 закладів первинної медичної допомоги. Це - на 253 більше, ніж було на кінець минулого року.

Розвиток електронних інструментів у системі охорони здоров’я

Електронні сервіси дозволили найуразливішим категоріям дбати про власне здоров’я та уникати місць скупчення людей. Зокрема, завдяки електронному рецепту пацієнти з хронічними серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою та діабетом ІІ типу мають змогу отримувати електронний рецепт на “Доступні ліки” по телефону.

Сьогодні програмою “Доступні ліки” скористалися 2 мільйони 530 тисяч пацієнтів. НСЗУ уклала договори з понад 1200 аптечними закладами на роботу за програмою «Доступні ліки». Це - майже 9000 аптек по всій країні. 20% з яких знаходяться в селах та смт. 

Ще один електронний сервіс - єМалятко. Під час пандемії COVID-19 він допомагає батькам новонародженої дитини зменшити кількість візитів в різні установи. А отже мінімізує їх ризики підхопити вірус у громадських місцях. Точкою входу до сервісу є медичний висновок про народження дитини. На сьогодні медичні висновки формують у 361 закладі охорони здоров’я. В електронній системі охорони здоров’я створено понад 46 тисяч медичних висновків про народження. 

Також важливою перевагою електронних інструментів є прозорість даних. Власники та керівники закладів охорони здоров’я можуть бачити реальну картину щодо попиту на відповідних лікарів. Місцева влада може прогнозувати, яких фахівців необхідно залучати на роботу в місцеві лікарні, а яких - перекваліфіковувати.

Зміни на ринку праці та створення комфортних умов праці для лікарів 

Трансформація системи охорони здоров’я створила попит на низку медичних спеціальностей.  Щоб підписати договір із НСЗУ, медичний заклад мусить мати достатньо лікарів відповідних спеціальностей.

На початку року понад 500 закладів охорони здоров’я в Україні уклали договір з НСЗУ із зобов’язанням виконати відкладені вимоги. А саме - дообладнати лікарні і забезпечити їх необхідними фахівцями, зокрема анестезіологами. Заклади почали активно залучати анестезіологів. Тож трансформація системи охорони здоров'я створила умови для сталого розвитку медичних закладів, зростання заробітних плат та покращення умов праці медичних працівників. Головне, вміти скористатися цими можливостями та правильно розподілити  ресурси.