Консультативно-діагностичний центр Печерського району Києва створено на базі центральної районної поліклініки. За чисельністю населення район - найменший у столиці. Це стало для закладу одним із викликів 2020-го року, коли стартував другий етап медичної реформи.
Лікарня подолала труднощі. Сьогодні її медичні послуги користуються значним попитом у пацієнтів. У медичному закладі проводяться спостереження, діагностика, лікування та реабілітацію при різних захворюваннях. Серед безоплатних для пацієнтів послуг - мамографія, гістероскопія, цистоскопія, стоматологічна допомога, ведення вагітності в амбулаторних умовах та інші.
“На початку було дуже важко, - каже директорка закладу Людмила Кравчук. - Сталося різке просідання, адже населення району невелике, і багато заробляти ми не могли. Почали звільнятися лікарі. Я зрозуміла, що без антикризових заходів не обійтися”.
Перед закладом постали два великих завдання. З одного боку - оптимізувати витрати. З іншого – збільшити надходження, зокрема й бути спроможними надавати якнайбільше послуг, передбачених Програмою медичних гарантій.
“Ми скоротили на 20% штатний розклад, зі 430 співробітників до 370, - розповідає керівниця. - Відкоригували структуру підприємства. Наприклад, до реформи було три стоматологічних відділення, і при кожному апарат управління, своя стерилізаційна - ми їх об’єднали. Було переглянуто принципи менеджменту та функціонування денного стаціонару. Запроваджено режим жорсткої економії господарських та експлуатаційних витрат”.
Заробляти консультаційно-діагностичному центру належало навчитися також в нових умовах, наближених до ринкових.
“Коли з'явилися пакети від НСЗУ, то деяке обладнання в нас було - а дещо довелося терміново придбати, щоб перелаштуватися і рухатися вперед. Пріоритетом вибрали нарощування діагностичних послуг, - розповідає Людмила Кравчук. - До прикладу, цистоскопія. Давно збиралися її запровадити, але коли зрозуміли, що ця послуга приноситиме достойну оплату лікарям - закупили нове обладнання і швидко почали. Зокрема, міська влада придбала нам мамограф”.
Для подальшого збільшення фінансових надходжень закладу потрібно нарощувати кількість пацієнтів - адже консультативні та діагностичні послуги не надто вартісні. При цьому не варто розраховувати лише на мешканців відносно малонаселеного Печерського району столиці. Тож постало завдання максимально ефективного використання принципу “гроші ходять за пацієнтом”.
Сьогодні вже можна сказати, що заклад досяг в цьому успіху. За рік підприємство надало близько 360 тисяч послуг. Третину з них - мешканцям інших районів Києва та передмістя.
“Ми вивчили правила гри й навчилися працювати в нових умовах, - каже директорка. - Люди до нас ідуть, вони задоволені. Ми, відповідно, маємо можливість більше заробляти. Якщо на старті реформи деякі лікарі йшли до приватних закладів із більшою зарплатою, то тепер бачимо зворотню тенденцію. Четверо вже повернулися”.
Фінансовий зиск для підприємства уже очевидний - за медичною субвенцією до реформи заклад отримував 49 млн. грн, нині ж фінансування за ПМГ становить 69 мільйонів. Зростають доходи персоналу. Система нарахування зарплати лікарів прозора та персоніфікована, грунтується на щомісячній кількості наданих послуг.
Порівняно з часами до реформи, середня зарплата лікарів зросла на 90%, середнього персоналу на 67% а молодшого - на 63%. Але ще більше показовою є поточна динаміка – скажімо, якщо за 11 місяців минулого року середня зарплата лікаря становила 20,3 тис. грн, то за вересень-листопад - вже 26 тисяч. Відповідно, зросла й зарплата медсестер - з 13,6 до 15 тисяч грн.
“Зарплата залежить від кількості пацієнтів, - підтверджує лікар-ендоскопіст Ірина Луценко. - Вартість послуг покриває Програма медичних гарантій, людям не треба ходити до каси. Пацієнти дивуються, особливо люди старшого віку: отак все безкоштовно? Задоволені і вони, й ми. Пацієнт отримує у вузького спеціаліста електронне направлення, приходить, і ми надаємо необхідні послуги - діагностичні обстеження, лікувальні процедури. Жодних талонів, все через Helsi. Зі свого боку, ми вітаємо збільшення числа пацієнтів, адже наша зарплата залежить від кількості наданих послуг”.
Денний стаціонар Печерського КДЦ - одна зі структур, що зазнала суттєвих змін із початком реформи. Було змінено принципи менеджменту, відремонтовано й умебльовано палати. Також облаштовано реабілітаційне відділення з комплексом фізіотерапевтичних процедур.
Заклад не сподівається лише на кошти від НСЗУ - надає платні послуги там, де це передбачено законодавством. Наприклад, виграє тендери на проведення профоглядів, співпрацює з трьома десятками страхових компаній.
“Ми підвищили зарплату персоналу, але не можемо лише проїдати гроші, - каже Людмила Кравчук. - Розуміємо, що пацієнти до нас не прийдуть, якщо не матимемо чим надавати якісні послуги. Треба купувати сучасне обладнання, створювати інші умови - аж до прибирального інвентарю, туалетів, місць для відпочинку. Нам це вдається. Інколи люди запитують - а це точно комунальне підприємство?”
Дев’ять відсотків витрат заклад виділяє сьогодні на модернізацію. Результати справді очевидні.
Людмила Кравчук додає, що однією з вимог до персоналу є належне ставлення до пацієнтів. Сама вона прискіпливо стежить за рейтингом закладу та відгуками про його роботу на різних інтернет-сайтах.
“Ми постійно проводимо навчання персоналу з етики спілкування. Адже люди стали вимогливими. Якщо раніше знали, що можуть звертатися до медзакладу тільки у своєму районі - то тепер мають вибір”, - каже директорка НКП.