Національна служба здоров’я України — один із перших держорганів, який почав публікувати відкриті дані у формі дашбордів та аналітичних звітів. Про те, як дані допомагають приймати ефективні рішення у сфері охорони здоров’я команда НСЗУ обговорила з представниками Харківської експертної групи, БФ “Здорові рішення для відкритого суспільства”, представниками Бучанської і Фастівської громад та іншими експертами.
Експертна дискусія відбулася у рамках проєкту "Наша нова громада" за фінансової підтримки МФ “Відродження”.
Заступник Голови НСЗУ з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександр Рябець зазначив, що для НСЗУ важливо, щоб аналітичні дані допомагали ефективно аналізувати потреби населення у сфері здоровʼя:
“Ми всі розуміємо, що після війни демографічна ситуація і якість здоров’я українців будуть одними з найбільш болючих питань. Аналізувати проблеми і приймати рішення державі та громадам можуть допомогти дані”, — наголосив Олександр Рябець.
Найбільшим джерелом даних в сфері охорони здоров’я є ЕСОЗ. Частина знеособлених даних доступна у вигляді публічних дашбордів та аналітичних звітів. Завдяки дашбордам та аналітичним даним, власники медзакладів можуть оцінити ефективність роботи медзакладів та доступність медичних послуг населенню, зазначила Вікторія Мілютіна, директорка Північного міжрегіонального департаменту НСЗУ.
“Для представників громад особливо корисний аналітичний звіт — це дані, які зібрані в один файл в розрізі областей та надавачів медичних послуг. Показники можна порівнювати з іншими областями та оцінювати роботу медичних закладів. Наприклад, охоплення первинною меддопомогою та вікову структуру пацієнтів з деклараціями, охоплення вакцинацією, ефективність користування “Доступними ліками” тощо. А також у звіті є інформація щодо доходів і витрат медичних закладів. Це дозволяє робити висновки для прийняття управлінських рішень”, — розповіла Вікторія Мілютіна.
Вікторія Мілютіна закликала звертати увагу на те, як медзаклади користуються обладнанням, яке закуповується громадами. Особливо, коли йдеться про раннє виявлення онкозахворювань. І навела приклад закладу, який має договір на “Колоноскопію” — пріоритетну послугу в Програмі медичних гарантій для раннього виявлення новоутворень кишечника. Колоноскопію рекомендовано проходити після 40 років. Проте в 2023 році заклад не надав жодної послуги за пакетом. Тобто в громаді з населенням 35 тисяч є ризик несвоєчасного виявлення раку прямої та ободової кишки.
НСЗУ завжди займає проактивну позицію в питанні розвитку відкритих даних. На сьогодні на сайті НСЗУ доступна різна аналітична інформація: як дашборди, структуровані набори даних, так і аналітичні звіти. 
“НСЗУ публікує насамперед дані, які дозволяють аналізувати функціонування Програми медичних гарантій. Проте ми розуміємо, що потреба в даних для прийняття управлінських рішень на місцях, зокрема в громадах, є ширшою, ніж ті дані, які наразі доступні у форматі відкритих даних. Тому НСЗУ готова до діалогу та спільної роботи з експертами та іншими державними інституціями, які відповідають за облік медичної статистики, для напрацювання подальшої стратегії розвитку відкриття даних в медичній сфері, зокрема на основі даних ЕСОЗ”, — додав Василь Півень, начальник Аналітичного управління.
Під час зустрічі виконавча директорка БФ “Здорові рішення для відкритого суспільства” Вікторія Тимошевська презентувала основні цифри щорічного дослідження “Індекс здоров’я. Україна” та зазначила, що дослідження є ефективним джерелом даних для прийняття рішень на державному та місцевому рівнях. Так, у 2020 році 74% громадян були задоволені дільничним терапевтом, сімейним лікарем, 51% задоволені медичною допомогою в стаціонарі та 73% зверталися по медичну допомогу в останньому випадку хвороби.
За результатами дискусії учасники обмінялися досвідом, а також обговорили виклики і подальші кроки щодо використання даних громадами та побудови стратегій органів місцевого самоврядування.
