Держава забезпечує повний комплекс медичної та реабілітаційної допомоги для кожного, хто її потребує. Про це розповіла заступниця Голови Національної служби здоров'я України Тетяна Бойко в ефірі "Суспільне. Спротив".
"Реабілітація є безоплатною та гарантується державою у тих лікарнях, які уклали договір з НСЗУ за пакетами "Реабілітаційна допомога дорослим та дітям у стаціонарних та амбулаторних умовах". Також є окремий пакет "Медична реабілітація немовлят, які народились передчасно та/або хворими, упродовж перших трьох років життя". Адже реабілітація для наших наймолодших громадян має певну специфіку", - зазначила Тетяна Бойко.
На сьогодні 433 лікарні уклали договори з НСЗУ про надання своїм пацієнтам безоплатної реабілітаційної допомоги. "Потреба в якісній реабілітації зростає, і відповідно збільшується кількість лікарень, спроможних надавати цю медичну послугу. У 2023 році кількість таких медзакладів збільшилась на 61", - розповіла Тетяна Бойко. Зокрема, 129 лікарень мають контракт за пакетом "Медична реабілітація немовлят, які народились передчасно та/або хворими, упродовж перших трьох років життя"; 262 - "Реабілітаційна допомога дорослим і дітям у стаціонарних умовах"; 413 - "Реабілітаційна допомога дорослим і дітям у амбулаторних умовах".
Усього протягом 2023 року лікарні надали реабілітаційну підтримку за державні кошти понад 111 тисяч пацієнтів. Найбільше у Дніпропетровській області - 14 487 та Києві - 11 042.
Також Тетяна Бойко зауважила, що до медичних закладів, які надають послуги з реабілітації за контрактами з НСЗУ, є певні вимоги, аби пацієнти отримували дійсно якісну реабілітацію.
"Щодо якості лікарень: мої особисті враження під час візитів - лікарня від лікарні різниться. Є лікарні, які оснащені дуже добре та мають обладнання навіть більше, ніж указано в табелі матеріально-технічного оснащення (http://surl.li/irzia), які залучають усіх можливих партнерів, аби отримати кошти на розвиток та якісне надання послуг з реабілітації. А є лікарні, які, на жаль, підходять дуже формально. І на жаль, формальний підхід не залежить від коштів, які отримує лікарня.
Дуже позитивний приклад: Міська клінічна лікарня №4 Дніпровської міської ради. На сьогоднішній день це просто еталон з того, що я бачила в організації надання якісної та пацієнторієнтованої медичної допомоги. Вони не просто мають необхідне обладнання, вони працюють із пацієнтом, а не діагнозом чи історією хвороби. Вони залучають пацієнтів до роботи і мають гарні результати в їх реабілітації. Крім того, реабілітаційне відділення міської клінічної лікарні №4 у Дніпрі має унікальне обладнання з доповненої реальності, що сприяє кращому відновленню пацієнтів.
Негативна картина: лікарня на Чернігівщині, яка претендує стати кластерною та сконцентрувати в собі велику кількість медичних послуг. Яка має підтримку міжнародних проектів і кошти. При цьому в цій лікарні відремонтовані не палати, не операційна, не реабілітаційне відділення, а… коридор… Або дитяча лікарня на Одещині, де замість стільців для годування - табуретки, замість деяких дитячих ліжок - щось схоже на клітку", - зауважила Тетяна Бойко.