3 травня в НСЗУ відбулася зустріч з громадськими організаціями, які опікуються інтересами пацієнтів, щодо впровадження процесу моніторингу медичних закладах.На цій зустрічі голова НСЗУ Наталія Гусак та начальник управління моніторингу Олексій Меркуш розповіли про перебіг оновленого процесу моніторингу медичних закладів. У заході взяли участь близько 40 учасників офлайн та онлайн.
“З часу створення НСЗУ як інституція накопичувала досвід в моніторингу дотримання умов договору медзакладами. Ми бачимо, що працює, а що потребує удосконалення. Цього року ми суттєво змінюємо підхід до фактичного моніторингу, розділяючи його на позаплановий та плановий. А сам моніторинг став дворівневим. Тобто працівники на місцях проводять моніторингові заходи, а центральний офіс розглядає заперечення щодо результатів”, – зазначила Наталія Гусак, голова НСЗУ. 
В НСЗУ завжди був автоматичний моніторинг, який працює постійно і в реальному часі можна простежити маніпуляції з даними. Завдяки взаємодії з іншими державними реєстрами автоматичний моніторинг постійно вдосконалюється.
Наприклад, завдяки синхронізації з Держреєстром актів цивільного стану громадян НСЗУ бачить, якщо лікарня веде записи померлих пацієнтів, чи в штаті медзакладу “працює” лікар, який помер.
Також НСЗУ проводить фактичний моніторинг. Це моніторингові візити в лікарні при виявленні значних порушень під час автоматичного моніторингу та скарг пацієнтів.
Саме фактичний моніторинг зазнає найбільше змін у 2023 році.
Фактичний моніторинг розділяється на плановий та позаплановий.
Плановий моніторинг проводиться за пріоритетними напрямками (інсульти, інфаркти, пологи, медична допомога новонародженим у складних неонатальних випадках) на підставі плану на півріччя. Цей план формується на основі показників медазкладу, що можуть свідчити про ризики. У показниках враховуються і дані з Електронної системи охорони здоров’я, і скарги пацієнтів.
“В оновленій системі моніторингу, єдиною підставою для здійснення фактичного моніторингу є ризик-орієнтований підхід, який є сукупністю показників та алгоритмів їх розрахунку, що дають змогу в рамках автоматичного моніторингу оцінити наявність ризику можливих порушень надавачем умов договору (сформувати рейтинг ризикових закладів, які підлягатимуть фактичному моніторингу).
Такий підхід максимально мінімізує людський фактор при виборі закладів, які підлягатимуть фактичному моніторингу, адже перелік ризикових закладів формується виключно шляхом розрахунку систем показників. Таким чином, вибір закладів, що підлягатимуть фактичному моніторингу є максимально об’єктивним і неупередженим.
Наразі в НСЗУ розроблені ризик-індикатори для чотирьох пакетів медичних послуг. Це інсульт, інфаркт, неонатальна допомога і медична допомога при пологах. Варто сказати, що одним з індикаторів ризику в кожній системі показників є скарги. Однак лише в комплексі з іншими індикаторами”, - пояснює Олексій Меркуш, начальник управління моніторингу.
Позаплановий моніторинг також здійснюється на невідповідності критеріям достовірності даних, які містяться в електронній системі охорони здоров’я. Він може бути здійснений до закладів, які не потрапили до планового моніторингу, може стосуватися вузької проблематики і не обмежується пріоритетними напрямками.
Ще одна важлива зміна - моніторинг стає дворівневим. Фактичний моніторинг проводитимуть міжрегіональні департаменти НСЗУ, а центральний офіс розглядатиме пояснення та/або заперечення надавача щодо моніторингового висновку.
“Дуже важливо змінювати поведінку не лише надавачів, а й пацієнтів, підтримуючи їхню проактивну позицію в захисті своїх прав не лише через скарги до головного лікаря. Має бути зважена система, де пацієнт захищений в тому числі у своєму праві звертатися за допомогою. І щоб уся система підтримувала пацієнта у реалізації цього права. На цьому ми також зосередимо увагу у нашій спільній роботі,” - розповіла Тетяна Гавриш, співзасновниця Харківської експертної групи підтримки медичної реформи.
В зустрічі з НСЗУ взяли участь ГО “Ліки контроль”, “Здорові рішення”, "Афіна. Жінки проти раку", “Харківська експертна група”, ГО “Рух ЧЕСНО”, БФ “Пацієнти України”, ГО “Ранні пташки”, ВГО “Радість руху”, БФ “Сестри Даліли”, “ТБ Люди України”, Європейська коаліція боротьби з туберкульозом, Асоціація хворих на легеневу гіпертензію “PHURDA”, ГО “Десяте квітня”, ГО “Епіпоросвіта”, БО “ТБ Люди України”.
